У вівторок у столиці Туреччини, Анкарі, розпочався черговий саміт НАТО. Головна інтрига цієї зустрічі — чи зможе Європа й надалі розраховувати на США як на надійного союзника за адміністрації Дональда Трампа. Однією з ключових тем обговорення лідерів є пошук способів завершення війни в Україні. Фактор Трампа та європейська оборонна революція
Американський президент продовжує критикувати європейських партнерів і прямо заявив, що приїхав на саміт лише з поваги особисто до президента Туреччини Реджепа Ердогана. Графік зустрічей скоротили спеціально, щоб підлаштуватися під Трампа: у вівторок передбачена лише вечеря лідерів, а в середу — одне офіційне засідання.
На тлі такої риторики Європа намагається довести США свою спроможність. На форумі оборонної промисловості, що передував саміту, європейські країни уклали плани та угоди на суму близько 50 мільярдів доларів. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте привітав ці кроки, заявивши, що європейській військовій індустрії потрібна революція, аби розмовляти на рівних із Росією, Китаєм чи Іраном. “Жужжання верстатів має перетворитися на рев”, — підкреслив Рютте. Роль українського ВПК
Президент України Володимир Зеленський під час форуму наголосив, що його держава нині є необхідним союзником для Європи.
· Зеленський назвав Україну “джерелом екстраординарних оборонних можливостей”.
· Завдяки розвитку ППО та дронів-перехоплювачів українські сили збивають понад 90% безпілотників типу “шахед”.
· Відбулося підписання “Drone deal” — угоди з прем’єрами Естонії та Нідерландів, згідно з якою партнери отримуватимуть українські безпілотники в обмін на допомогу в їх виробництві.
Окрему увагу Зеленський приділив так званим “далекобійним санкціям” — ударам українських безпілотників вглиб території Росії. Він зазначив, що атака на НПЗ в Омську (за 2500 км від України) є новою реальністю, і в РФ більше не залишилося великих нафтопереробних заводів, які б не були атаковані ЗСУ.
Попри успіхи з дронами, захист українських міст від балістичних ракет залишається критичною проблемою. Через нестачу протиракет для систем Patriot під час масованого удару по Києву в ніч на 6 липня не вдалося збити жодної балістичної ракети. Зеленський закликав Європу якнайшвидше розробляти власні системи ППО, але зараз благав допомогти з ракетами, назвавши це головним пріоритетом. У відповідь уряд Норвегії оголосив про виділення додаткових 3 млрд крон (близько 306 млн доларів) на закупівлю зенитних ракет безпосередньо у США в кооперації з Данією, Німеччиною та Канадою. Фінансова підтримка
Згідно з проєктом ітогового комюніке, НАТО має намір виділити Україні військову допомогу на суму 70 мільярдів євро у 2026 році. Проте довгострокова підтримка викликає суперечки:
· Італія виступила проти зобов’язань зберегти такий самий рівень фінансування у 2027 році.
· Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його уряд взагалі не підтримує подальшу фінансову допомогу Україні.
· Крім того, формулювання щодо РФ дещо пом’якшили: якщо за Джо Байдена Росію називали “найзначнішою і прямою загрозою”, то тепер її планують визначити як “довгострокову загрозу”.
Водночас у самому НАТО бачать позитивні зрушення у внутрішньоросійській динаміці. Високопосадовець Альянсу повідомив, що російські еліти у Москві та Санкт-Петербурзі дедалі більше незадоволені війною через удари по НПЗ та економічні складнощі. Деякі представники еліт почали відкрито називати вторгнення “війною Путіна”, що свідчить про серйозну втому від конфлікту всередині Росії.
