У Вільнюсі вперше представили публіці королівські поховальні регалії, які майже 90 років залишалися прихованими в потаємній ніші під Вільнюським кафедральним собором, повідомляє Arkeonews. До колекції входять три корони, скіпетр, держава, золоті персні, ланцюги, медальйон та інші цінні артефакти XVI століття.
Історія знахідки почалася ще у 1931 році, коли після повені під час ремонтних робіт під кафедральним собором археологи виявили королівські поховання. У криптах були знайдені останки польського короля та великого князя Литовського Олександра Ягеллончика, а також королев Єлизавети Австрійської та Барбари Радзивілл.
Разом із похованнями археологи виявили три поховальні корони, королівські регалії та особисті прикраси. На відміну від коронаційних регалій, ці корони були виготовлені спеціально для поховання монархів і не використовувалися за їхнього життя. Саме тому подібні артефакти надзвичайно рідко зберігаються до наших днів, оскільки часто ставали жертвами пограбувань або були переплавлені.
Після вивчення знахідок їх деякий час експонували, однак із початком Другої світової війни духовенство вирішило приховати найцінніші реліквії собору, щоб уберегти їх від можливого знищення чи пограбування.
Фото: Bažnytinio Paveldo Muziejus Частина пошкодженої коробки
Королівські регалії загорнули в газети, помістили до металевої скриньки та сховали в замурованій ніші під собором. Передбачалося, що після завершення війни їх повернуть, однак через зміну влади, окупацію та політичні події інформація про точне місце схову була втрачена.
У 1985 році під час монтажу вентиляції працівники випадково знайшли частину церковної скарбниці, однак королівських регалій там не виявилося. Протягом наступних десятиліть існували численні припущення, що вони були втрачені, викрадені або знищені.
Прорив стався лише у 2024 році, коли фахівці порівняли архівні креслення міжвоєнного періоду із сучасними планами собору та свідченнями очевидців. Для пошуку прихованих порожнин використали ендоскопічну камеру.
Після кількох спроб дослідники виявили замуровану нішу за колишнім сходовим проходом. Офіційно схованку відкрили 16 грудня 2024 року.
Всередині знаходилися поховальна корона Олександра Ягеллончика, а також корона, ланцюг, перстень, надгробна пластина та унікальний медальйон Єлизавети Австрійської.
До комплексу речей Барбари Радзивілл належали корона, скіпетр, держава, три золоті персні, ланцюг і дві надгробні пластини. Також були знайдені шість срібних пластин із каплиці Святого Казимира, єпископські регалії, сережки, невеликі хрести та інші вотивні предмети.
Артефакти понад вісім десятиліть перебували у вологому середовищі. Корозія металевої скриньки, залишки газетного паперу та діяльність мікроорганізмів спричинили появу тріщин, деформацій і слідів окиснення. Попри це більшість виробів із дорогоцінних металів вдалося успішно стабілізувати.
Особливу увагу дослідників привернув медальйон Єлизавети Австрійської. Його виготовили із золотої монети номіналом десять дукатів, викарбуваної у 1533 році із зображеннями польського короля Сигізмунда І Старого та Сигізмунда ІІ Августа. За словами організаторів виставки, аналогів такому медальйону наразі не відомо.
Колекція також містить чотири золоті персні, оздоблені діамантами, смарагдами та дорогоцінним камінням. Деякі з них демонструють характерні для ювелірів епохи Відродження техніки, коли гірський кришталь або гранати спеціально обробляли для створення ефекту дорожчих рубінів.
Зараз усі знайдені артефакти представлені на виставці в Музеї церковної спадщини у Вільнюсі. Виставка триватиме до 30 січня 2027 року.
Реставратори навмисно не повертали більшості предметів первісний блиск. Частину експонатів залишили майже в тому самому стані, в якому їх виявили, щоб відвідувачі могли побачити сліди часу, корозії та багаторічного перебування в таємній схованці під кафедральним собором.
Коментування закрито.