Печерський районний суд міста Київа ухвалив показове рішення у справі, що стосується типового, але вкрай небезпечного інциденту на дорозі — зіткнення транспортного засобу з раптово відчиненими дверима припаркованого автомобіля. Подібні дорожньо-транспортні пригоди трапляються досить часто, проте водії нерідко намагаються перекласти провину на того, хто рухався проїжджою частиною, апелюючи до безпечного інтервалу чи швидкості. Проте випадок, зафіксований 13 листопада 2025 року на перетині вулиць Івана Федорова та Предславинської, чітко розставив крапки над і, підтвердивши верховенство вимог Правил дорожнього руху щодо безпеки посадки та висадки пасажирів.
Згідно з матеріалами судової справи №757/59704/25-п, водійка автомобіля Mazda, зупинившись у зоні паркування, відчинила задні двері, не врахувавши дорожню обстановку навколо. У цей самий момент Mercedes, що рухався в попутному напрямку, здійснив наїзд на перешкоду, якою стали відчинені двері. Унаслідок цього обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Патрульна поліція, що прибула на місце події, склала протокол за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Юридичні підстави для визнання вини водія
У ході судового розгляду обвинувачена намагалася побудувати лінію захисту на аргументах про те, що вона діяла у межах встановленого паркувального місця, а двері начебто були відчинені заздалегідь, звинувачуючи водія іншого авто у недотриманні безпечного інтервалу. Проте суд став на бік об’єктивних доказів. Ключовим моментом стала посилка на пункт 15.13 ПДР України, який імперативно забороняє відчиняти двері транспортного засобу, залишати їх відчиненими або виходити з авто, якщо це створює перешкоди або небезпеку для інших учасників дорожнього руху. Судді акцентували увагу на тому, що обов’язок переконатися у безпеці маневру повністю лежить на особі, яка відчиняє двері.
Додатково було застосовано норму пункту 1.5 ПДР, яка є фундаментальною для всього дорожнього законодавства: будь-які дії чи бездіяльність учасників руху не повинні створювати небезпеку, загрозу життю чи завдавати матеріальних збитків. Аргументи водійки про турботу про дитину, яка перебувала в автокріслі, хоч і мають етичний підтекст, не знімають юридичної відповідальності за порушення техніки безпеки. У вітчизняній судовій практиці такі інциденти традиційно трактуються як порушення правил маневрування, оскільки процес відчинення дверей вважається активною дією, що безпосередньо впливає на дорожній потік. Конкурентні ситуації, коли водії Mercedes чи інших авто намагаються уникнути зіткнення, часто призводять до ще гірших наслідків, наприклад, виїзду на зустрічну смугу або наїзду на пішоходів, тому суди займають жорстку позицію щодо тих, хто ігнорує безпеку при виході з салону.
Важливо розуміти, що для водіїв, які рухаються дорогою, автомобіль, що стоїть, є динамічним об’єктом. Якщо водій припаркованого авто відчиняє двері різко, у водія автомобіля, що рухається, фактично відсутній час на реакцію, оскільки гальмівний шлях навіть на невеликій швидкості не дозволяє миттєво зупинитися. Це рішення суду слугує важливим нагадуванням: правила дорожнього руху пишуться з урахуванням усіх можливих сценаріїв, і ігнорування безпеки пасажирів чи власної зручності при виході з машини майже гарантовано призведе до адміністративної відповідальності та зобов’язання відшкодовувати збитки за ремонт обох транспортних засобів у порядку цивільного судочинства або через механізм прямого врегулювання страхових випадків.
Коментування закрито.