Антимонопольний комітет України ініціював розгляд питання щодо перегляду податкової політики на ринку нафтопродуктів, спрямувавши відповідні пропозиції до Кабінету Міністрів. Основна мета цих кроків полягає в пошуку ефективних інструментів для стримування вартості бензину та дизельного палива на вітчизняних автозаправних станціях у періоди волатильності світових ринків. Ініціатива виникла як реакція на стрімке зростання світових котирувань на нафтопродукти, що в останні місяці продемонстрували негативну динаміку для споживача, збільшившись у ціні більш ніж на 100 відсотків. Оскільки український ринок нафтопродуктів є імпортозалежним, такі глобальні зміни миттєво відображаються на цінниках стел АЗС, створюючи серйозне навантаження на кінцевого споживача та бізнес-сектор.
Аналітики АМКУ детально розклали структуру ціноутворення літра пального в роздробі, де закупівельна вартість ресурсу займає лише близько половини ціни, тоді як понад 40 відсотків припадає на фіскальну складову — акциз та податок на додану вартість. Проблема полягає в тому, що ПДВ, як податок адвалорного типу, нараховується у відсотках від митної вартості товару. Таким чином, у періоди, коли світові ціни на нафту зростають, автоматично зростає і податкове навантаження, що призводить до кумулятивного ефекту: пальне стає дорожчим не лише через ринкові чинники, а й через збільшення суми податків, що стягуються з кожної тонни чи літра. Це створює замкнене коло, де державний бюджет отримує більше податкових надходжень, але економіка зазнає інфляційного удару.
Фактори, що обмежують конкуренцію на паливному ринку
Окрім цінового тиску, значну роль відіграє регуляторна вимога щодо формування та постійного нарощування мінімальних запасів нафтопродуктів. У світлі сучасних вимог безпеки та енергетичної стійкості, держава зобов’язує операторів ринку тримати певний обсяг пального у резервах. Для середніх та невеликих мереж АЗС виконання цієї норми стає серйозним фінансовим викликом, оскільки вимагає вилучення значних обігових коштів для закупівлі пального, яке фактично «заморожується» у сховищах. АМКУ застерігає: якщо ситуація не зміниться, менші гравці ринку можуть втратити запас міцності та фінансову спроможність конкурувати з гігантами індустрії, що неминуче призведе до монополізації сегмента та зменшення кількості гравців, які формують конкурентне середовище.
Для нівелювання цих негативних наслідків Комітет пропонує уряду впровадити гнучкий механізм податкового регулювання. Першим пунктом пропозиції є тимчасове коригування ставок акцизного податку та ПДВ на імпортне пальне під час пікових стрибків світових цін, що дозволило б утримати роздрібні ціни від критичного зростання. Другим важливим кроком є перегляд системи оподаткування тих обсягів нафтопродуктів, які компанії зобов’язані утримувати як стратегічний запас. Це могло б зняти додатковий фінансовий тягар з операторів та стимулювати їх до більш активної присутності на ринку. Хоча Україна не має важелів впливу на світові нафтові котирування, адаптивність внутрішньої податкової політики навіть в умовах дії правового режиму воєнного стану залишається тим інструментом, яким уряд здатен захистити внутрішнього споживача від шокових коливань цін.
Коментування закрито.