Українські водії, що перебувають у Німеччині, отримали суттєве спрощення адміністративних процедур, які стосуються легалізації їхнього права керування транспортними засобами. Відповідно до офіційного рішення Федерального міністерства транспорту Німеччини, з 18 серпня 2026 року Україну було включено до переліку країн, зазначених у Додатку 11 до німецького акта про ліцензування водіїв (FeV). Це означає, що громадяни України, які мають чинні національні посвідчення водія, відтепер мають змогу обміняти їх на німецький аналог без необхідності проходити виснажливі та дорогі теоретичні чи практичні іспити в місцевих автошколах. Це рішення є значним кроком у напрямку інтеграції та підтримки українців, які вимушено опинилися в Європі через повномасштабне вторгнення, адже раніше процес отримання німецьких прав для іноземців поза межами ЄС був складним, тривалим та вимагав повної перездачі навичок водіння.
Процедура обміну охоплює широкий спектр категорій, що дозволяє водіям усіх видів техніки повноцінно користуватися своїми правами. Зокрема, без складання іспитів можна замінити посвідчення категорій A1, A, B, BE, C1, C1E, C, CE, D1, D1E, D та DE. Важливо звернути увагу, що німецька система класифікації має свої особливості, тому українська категорія A1 автоматично прирівнюється до німецької категорії AM, яка дає право керувати малопотужними мопедами та моторолерами. Водночас важливо пам’ятати, що певні специфічні категорії, такі як B1 (для квадроциклів) або T (для сільськогосподарської техніки), у даний перелік не входять, що вимагатиме від водіїв уточнення у місцевих органах влади або дотримання додаткових процедур при потребі легалізації саме цих транспортних засобів.
Особливості процедури для професійних водіїв та екстрених випадків
Для водіїв професійної категорії, які планують керувати вантажівками чи автобусами, процес обміну має додаткові вимоги, що пов’язані з безпекою дорожнього руху. Власники категорій C1, C1E, C, CE, D1, D1E, D та DE зобов’язані надати медичні довідки, що підтверджують їхній належний стан здоров’я, а також пройти перевірку зору у сертифікованого спеціаліста. Це стандартна практика для Німеччини, де вимоги до професійних водіїв є одними з найвищих у світі. Окремим винятком є ситуація, коли власник українського посвідчення має категорії C або D, але не володіє категорією B. У такому разі для отримання німецького посвідчення категорії B, що дозволяє керувати легковими автомобілями, водієві доведеться складати теоретичний та практичний іспити на загальних підставах. Це важливо враховувати при плануванні переїзду, адже українські професійні права не завжди автоматично конвертуються у повний набір німецьких категорій для приватного водіння.
Окремої уваги заслуговує механізм для тих громадян, які опинилися в складних обставинах під тимчасовим захистом і втратили власне посвідчення. Для них передбачено спеціальний код 99.01, який вноситься до німецького документа. Це дозволяє отримати тимчасовий дублікат прав на період дії статусу перебування. Як тільки статус змінюється, дія цього механізму припиняється, проте водій отримує право пройти стандартний процес обміну згідно з новими правилами. Крім того, важливою перемогою для української спільноти стало включення української мови до переліку офіційних мов, якими можна складати теоретичний іспит у Німеччині. Це суттєво полегшує підготовку тим, хто все ж таки мусить проходити іспити для отримання додаткових категорій чи підтвердження кваліфікації професійного водія, нівелюючи мовний бар’єр, який донедавна був серйозним випробуванням для багатьох українців.
Коментування закрито.