Спільна археологічна експедиція вчених із Вірменії та Італії під час польового сезону 2026 року продовжила дослідження археологічного комплексу Шамірам у провінції Арагацотн, де було зроблено одну з найважливіших знахідок останніх років, повідомляє Arkeonews.
Археологи дослідили монументальне поховання, відоме як Гробниця №3, у якому виявили бронзову зброю, обсидіанові наконечники стріл та останки коня, принесеного в жертву під час поховального обряду.
Гробниця №3 датується пізньою бронзовою добою – приблизно 1600-1200 роками до нашої ери. Поховання складається з центральної кам’яної поховальної камери, оточеної кількома концентричними кам’яними кільцями.
Фото: Institute of Archaeology and Ethnography of Armenia’s National Academy of Sciences
Усередині археологи знайшли численні поховальні дари, серед яких бронзова зброя та наконечники стріл, виготовлені як із бронзи, так і з обсидіану. Науковці припускають, що ці предмети могли належати представникам місцевої військової еліти або використовувалися як символи високого соціального статусу. Остаточне призначення артефактів буде встановлено після подальших досліджень.
Однією з найцікавіших знахідок стали останки коня, який, на думку дослідників, був ритуально принесений у жертву під час поховання. В Інституті археології та етнографії Національної академії наук Вірменії зазначають, що поєднання монументальної архітектури, зброї та жертовної тварини є важливим свідченням існування місцевої знаті та особливої символічної ролі коней у суспільстві пізньої бронзової доби.
У той час коні були не лише транспортом, а й важливим військовим ресурсом та ознакою високого статусу. Саме тому принесення такої цінної тварини в жертву під час поховання вважалося винятково престижним ритуалом, який підкреслював становище померлого.
Наразі вчені ще не оприлюднили результати антропологічного аналізу людських останків. Подальше вивчення кісток і поховального інвентарю має допомогти точніше визначити дату поховання та соціальний статус людей, які були поховані у гробниці.
Окрім цього, дослідники виявили основи колон, будівлі, споруджені поруч зі стародавніми урартськими вежами, а також добре збережені середньовічні споруди, що свідчать про безперервне використання території протягом багатьох століть. Комплекс розташований на великому скелястому плато та включає оборонні стіни, житлові квартали й численні поховальні комплекси. Археологічні дані свідчать, що поселення існувало понад три тисячі років – від пізньої бронзової доби через періоди Урарту, еллінізму, пізньої античності та Середньовіччя до післясередньовічної епохи.
Коментування закрито.